Сульфацил натрия и альбуцид одно и тоже или нет
Сульфаніламідні препарати. Синтетичні антибактеріальні засоби
Загальна характеристика сульфаніламідних препаратів. Класифікація
Сульфаніламідні препарати — це синтетичні хіміотерапевтичні засоби, що є похідними аміду сульфанілової кислоти. їх було введено в медицину німецьким фармакологом Домагком. Спочатку сульфаніламідні препарати були дуже ефективними, але до них швидко розвивається резистентність мікроорганізмів при повторних введеннях, тому на сьогодні вони втрачають своє практичне значення. Ефективними є комбіновані препарати з саліциловою кислотою та триметопримом.
Класифікація сульфаніламідних препаратів
Препараті, що всмоктуються в кишечнику
Препарати, що не всмоктуються в кишечнику
1. Короткочасної дії: Стрептоцид Сульфадимезин Етазол
2. Середньої дїі: Сульфазин
3. Тривалої дїі: Сульфапіридазин Сульфадиметоксин
Спектр протимікробної дії сульфаніламідних препаратів широкий. До них чутливі патогенні коки (грампозитивні і грамнегативні), кишкова паличка, збудники шигельозу, холерний вібріон, клостридії, збудники сибірки, дифтерії, хламідії. Тип дії — бактеріостатичний (за виключенням бісептолу, що діє бактерицидно). Механізм дії — конкурентний антагонізм з параамінобензойною кислотою (ПАБК). Сульфаніламідні препарати за хімічною будовою подібні до ПАБК, яка входить до складу дигідрофолієвої кислоти, що синтезують мікроорганізми. Призначення сульфаніламідних препаратів (в ударній дозі) перешкоджає включенню ПАБК у дигідрофолієву кислоту, внаслідок чого порушується метаболізм мікроорганізмів. Речовини, що містять у молекулі ПАБК (новокаїн), виявляють антисульфаніламідний ефект.
Фармакокінетика
При пероральному введенні всмоктування препарату відбувається в тонкій кишці, біозасвоєння становить 70-90 %.
Сульфаніламідні препарати (особливо тривалої та надтривалої дії) добре проникають у легені, аденоїди і мигдалики, тканини і рідини середнього і внутрішнього вуха, через плацентарний бар'єр і в грудне молоко. Препарати короткої і середньої тривалості дії ацетилюються в слизовій оболонці травного каналу, печінці та нирках. При цьому утворюються метаболіти, які в кислому середовищі кристалізуються і випадають в осад, пошкоджуючи канальці нирок. Препарати тривалої та надтривалої дії підлягають біотрансформації в печінці.
Показання до застосування: інфекції жовчовидільних шляхів (сульфапіридазин, сульфадиметоксин за схемою: на перший прийом 1-2 г, а потім по 0,5-1 г на день, курс лікування — 5-7 діб) інфекції органів дихання, ЛОР-інфекції інфекції сечових шляхів (уросульфан) коліентерит, коліт (сульгін, фталазол по 2 г 4 рази на день) кон'юнктивіт, блефарит (сульфацил-натрій у формі 20-30 % водного розчину).
Побічні ефекти та ускладнення: внаслідок застосування сульфаніламідних препаратів короткої тривалості дії можливі нефротоксичність пригнічення кровотворення алергійні реакції симптоми недостатності фолієвої кислоти (лейкопенія, порушення функції травного каналу, сперматогенезу) тератогенність (особливо при використанні препаратів з триметопримом).
Порівняльна характеристика сульфаніламідних препаратів
Сульфаніламідні препарати, що всмоктуються в кишечнику
Стрептоцид — синтетичний антибактеріальний препарат короткої дії для місцевого та внутрішнього застосування. Швидко всмоктується з травного каналу (дія триває б год), ацетилюється і виводиться із сечею. Виявляє протимікробну дію на коки, кишкову та дифтерійну паличку, збудників шигельозу, сибірки.
Показання до застосування: ангіна, цистит, пієліт, коліт, для профілактики і лікування ранових інфекцій (порошок), захворювань шкіри (лінімент).
У наш час майже не використовується, оскільки недостатньо активний і має побічні ефекти.
Сульфадимезин і етазол швидко всмоктуються з травного каналу, майже не ацетилюються, виділяються нирками. Виявляють бактеріостатичну дію у відношенні грампозитивної та грамнега-тивної мікрофлори.
Показання до застосування: пневмонія, бронхіт, ангіна, полі-мієліт, цистит, уретрит, шигельоз.
Сульфазин — сульфаніламідний препарат средньої тривалості. Повільно всмоктується і повільніше, ніж стрептоцид, виділяється нирками. Тривалість бактеріостатичної дії — 6-8 год.
Показання до застосування: пневмонія, стафілококовий і стрептококовий сепсис, гонорея, шигельоз, малярія (разом з протималярійними засобами).
Сульфапіридазин (спофодазин) і сульфадиметоксин (мадрибон) — сульфаніламідні препарати тривалої дії. Препарати добре всмоктуються з травного каналу, проникають у легені, аденоїди, плевральну, синовіальну, асцитичну рідину, через плацентарний бар'єр і в грудне молоко. Тривалість дії становить 24-48 год.
Сульфамонометоксин ацетилюється і виводиться із сечею (до 14 г). Сульфадиметоксин і сульфапіридазин у великій кількості накопичуються у жовчі.
Показання до застосування: хронічні і підгострі захворювання сечових і жовчовидільних шляхів, гінекологічні захворювання, бронхопневмонія, тонзиліт, фарингіт, гнійний отит, шигельоз.
Сульфален — сульфаніламідний препарат надтривалої дії. Після його прийому бактеріостатична концентрація в крові триває протягом 7 діб. Добре всмоктується (вживати краще до їди), проникає в рідини і тканини, виводиться із жовчю, не порушує функцію нирок. Застосовують так само, як і сульфапіридазин, а в разі токсоплазмозу також можна комбінувати з препаратами для лікування малярії.
Сульфаніламідні препарати, що не всмоктуються в кишечнику
Фталазол . фтазин . сульгін — сульфаніламідні препарати, що не всмоктуються в кишечнику і виявляють бактеріостатичну дію щодо збудників кишкових інфекцій. Препарати малотоксичні. Бажано вживати з вітамінами групи В. Препарати часто комбінують з антибіотиками (тетрациклінами).
Показання до застосування: всередину за схемою при бацило-qосійстві, шигельозі, виразковому коліті, коліті, гастроентериті, ентероколіті, а також після операцій на кишечнику.
Препарати місцевого застосування
Для місцевого застосування використовують сульфацетамід (сульфацил-натрій, альбуцид). Препарат добре розчинний у воді і не виявляє подразнювальної дії.
Показання до застосування: місцево при інфікованих ранах, піодермії, виразках рогівки, профілактики бленореї, кератиті, кон'юнктивіті.
Комбіновані препарати
Ефективними є комбіновані препарати з саліциловою кислотою. Салазосульфапіридин (салазопіридин) — комбінований препарат сульфадину із саліциловою кислотою. Виявляє протимікробну активність щодо диплокока, стрептокока, гонокока, кишкової палички. Цей препарат накопичується в сполучній тканині (в тому числі в кишечнику) і поступово розпадається на 5-аміносаліцилову кислоту, сульфапіридазин, які виявляють протизапальну і протимікробну дію в кишечнику.
Показання до застосування: всередину за схемою (після їди, запиваючи 1-2 % розчином натрію гідрокарбонату) для лікування хворих на хронічний виразковий коліт.
Ефективними є комбіновані препарати сульфаніламідів з три-метопримом.
Котримоксазол (вазоприм, бактрим, бісептол, гросептол, ориприм) — комбінований синтетичний антибактеріальний засіб широкого спектру дії містить сульфаметоксазол + триметоприм. Діє бактерицидно. Добре всмоктується з травного каналу. Тривалість дії — 6-8 год. Виділяється нирками.
Показання до застосування: пневмонія, бронхопневмонія, гострий та хронічний бронхіт, пієліт, цистит, уретрит, шигельоз, ентероколіт, вагініт, гонорея та ін.
Препарат протипоказаний при порушенні функції печінки, нирок, кровотворення. Не слід призначати дітям віком до 6 років та жінкам у період вагітності.
Подібну дію виявляє препарат диприм (сульфаметрол + триметоприм).
— призначати за схемою: перша доза ударна, наступні — підтримувальні
— сульфаніламідні препарати не сумісні із засобами, що пригнічують кровотворення (анальгін, левоміцетин та ін.) з а- та р^адреноміметиками фолієвою кислотою новокаїном новокаїнамідом
— при кислотній реакції сечі сульфаніламідні препарати випадають в осад у вигляді кристалів у сечових шляхах враховуючи це, під час їх вживання слід пити велику кількість лужної води
— сульфапіридазин доцільно приймати до їди, бісептол — після їди.
Сульфацетамид *
Описание действующего вещества Сульфацетамид/ Sulfacetamide.
Формула: C8H10N2O3S, химическое название: N-[(4-Аминофенил)сульфонил]ацетамид.
Фармакологическая группа: противомикробные, противопаразитарные и противоглистные средства/ синтетические антибактериальные средства/ сульфаниламиды.
Фармакологическое действие: антибактериальное, противомикробное, бактериостатическое.
Фармакологические свойства
Сульфацетамид с парааминобензойной кислотой конкурирует в образовании фолата, уменьшает продукцию дигидрофолиевой кислоты, прекращает размножение и рост микроорганизмов. Спектр действия сульфацетамида включает грамотрицательные и грамположительные микроорганизмы: Shigella spp. Escherichia coli, Vibrio cholerae, Bacillus anthracis, Clostridium perfringens, Yersinia pestis, Corynebacterium diphtheriae, Chlamydia spp.,Toxoplasma gondii, Actinomyces israelii. При использовании офтальмологических форм сульфацетамид проникает в жидкости и ткани глаза, через воспаленную конъюнктиву всасывается в системный кровоток.
Показания
Для глазных капель и мази для наружного использования: конъюнктивит, гнойная язва роговицы, блефарит, терапия и профилактика хламидийных и гонорейных заболеваний глаз у взрослых, бленнореи у новорожденных. Раствор для инъекций: гнойный трахеобронхит, пневмония, инфекции мочевыводящих путей.
Способ применения сульфацетамида и дозы
Сульфацетамид используется местно, парентерально. Местно: в каждый конъюнктивальный мешок закапывают по 1 – 2 капли глазные капли 4 – 6 раз в сутки. Профилактика бленнореи у новорожденных — непосредственно после рождения по 2 капли в каждый конъюнктивальный мешок и по 2 капли — через 2 часа. 3–4 раза в сутки закладывают за веко мазь. Внутривенно медленно (в течение как минимум 5 минут) 2 раза в день с промежутком 12 часов по 3 – 5 мл 30% раствора.
Использование офтальмологической мази сульфацетамида может задержать эпитализацию роговицы. Больные, которые имеют повышенную чувствительность к тиазидным диуретикам, фуросемиду, ингибиторам карбоангидразы или сульфонилмочевине, могут иметь гиперчувствительность и к сульфацетамиду.
Противопоказания к применению
Токсико-аллергические реакции на сульфаниламиды в анамнезе, гиперчувствительность.
Ограничения к применению
Введение внутривенно противопоказано при уремии и тяжелых болезнях кроветворной системы.
Применение при беременности и кормлении грудью
Побочные действия сульфацетамида
Тяжелые реакции гиперчувствительности на сульфаниламидные препараты (лихорадка, синдром Стивенса-Джонсона, кожная сыпь, депрессия костного мозга, нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта). Местные реакции в виде жжения, рези, слезотечения, аллергических реакций, зуда в глазах.
Взаимодействие сульфацетамида с другими веществами
С солями серебра сульфацетамид несовместим. Совместное использование сульфацетамида с тетракаином и прокаином уменьшает его бактериостатический эффект.
Передозировка
Торговые названия препаратов с действующим веществом сульфацетамид
Сульфацетамид
Сульфацетамид натрий
Сульфацетамид натрия
Сульфацил натрий
Сульфацил натрия буфус
Сульфацил натрия-Виал
Сульфацил натрия-ДИА
Сульфацил-натрий
Загальна характеристика
Сульфаніламідні препарати - це синтетичні хіміотерапевтичні засоби, що є похідними аміду сульфанілової кислоти. Їх було введено в медицину німецьким фармакологом Домагком.
Спочатку сульфаніламідні препарати були дуже ефективними, але до них швидко розвивається резистентність мікроорганізмів при повторних введеннях, тому на сьогодні вони втрачають своє практичне значення. Ефективними є комбіновані препарати з саліциловою кислотою та триметопримом.
Класифікація сульфаніламідних препаратів
Препарати, що всмоктуються в кишечнику
Препарати, що не всмоктуються в кишечнику
Препарати для місцевого застосування
Ко-тримоксазол (бісептол. бактрим, гросеп-тол)
Спектр протимікробної дії сульфаніламідних препаратів широкий. До них чутливі патогенні коки (грампозитивні і грамнегативні), кишкова паличка, збудники шигельозу, холерний вібріон, клостридії, збудники сибірки, дифтерії, хламідії. Тип дії - бактеріостатичний (за виключенням бісептолу, що діє бактерицидно).
Механізм дії - конкурентний антагонізм з параамінобензойною кислотою (ПАБК). Сульфаніламідні препарати за хімічною будовою подібні до ПАБК, яка входить до складу дигідрофолієвої кислоти, що синтезують мікроорганізми. Призначення сульфаніламідних препаратів (в ударній дозі) перешкоджає включенню ПАБК в дигідрофолієву кислоту, внаслідок чого порушується метаболізм мікроорганізмів. Речовини, що містять в молекулі ПАБК (новокаїн), виявляють антисульфаніламідний ефект.
Фармакокінетика
При пероральному введенні всмоктування препарату відбувається в тонкій кишці, біозасвоєння складає 70-90 %.
Сульфаніламідні препарати (особливо тривалої та надтривалої дії) добре проникають у легені, аденоїди і мигдалики, тканини і рідини середнього і внутрішнього вуха, через плацентарний бар&rsquoєр і в грудне молоко. Препарати короткої і середньої тривалості дії ацетилюються в слизовій оболонці травного каналу, печінці та нирках.
При цьому утворюються метаболіти, які в кислому середовищі кристалізуються і випадають в осад, пошкоджуючи канальці нирок. Препарати тривалої та надтривалої дії підлягають біотрансформації в печінці. Сульфаніламідні препарати короткої і середньої тривалості дії виділяються нирками, а препарати тривалої дії - печінкою.
Показання до застосування: інфекції жовчовидільних шляхів (сульфапіридазин, сульфадиметоксин за схемою: на перший прийом 1-2 г, а потім по 0,5-1 г на день, курс лікування - 5-7 діб) інфекції органів дихання, JIOP-інфекції інфекції сечових шляхів (уросульфан) коліентерит, коліт (сульгін, фталазол по 2 г 4 рази на день) кон&rsquoюнктивіт, блефарит (сульфацил-натрій у формі 20-30 % водного розчину).
Побічні ефекти та ускладнення: внаслідок застосування сульфаніламідних препаратів короткої тривалості дії можливі нефротоксичність пригнічення кровотворення алергійні реакції симптоми недостатності фолієвої кислоти (лейкопенія, порушення функції травного каналу, сперматогенезу) тератогенність (особливо при використанні препаратів з триметопримом).
Особливості роботи із сульфаніламідними препаратами:
Що всмоктуються в кишечнику
Стрептоцид - синтетичний антибактеріальний препарат короткої дії для місцевого та внутрішнього застосування. Швидко всмоктується з травного каналу (дія триває 6 год), ацетилюється і виводиться із сечею. Виявляє протимікробну дію на коки, кишкову та дифтерійну паличку, збудників шигельозу, сибірки.
Показання до застосування: ангіна, цистит, пієліт, коліт, для профілактики і лікування ранових інфекцій (порошок), захворювань шкіри (лінімент).
У наш час майже не використовується, оскільки недостатньо активний і має побічні ефекти.
Сульфадимезин і етазол швидко всмоктуються з травного каналу, майже не ацетилюються, виділяються нирками. Виявляють бактеріостатичну дію у відношенні грампозитивної та грамнегативної мікрофлори.
Показання до застосування: пневмонія, бронхіт, ангіна, полімієліт, цистит, уретрит, шигельоз.
Сульфазин - сульфаніламідний препарат средньої тривалості. Повільно всмоктується і повільніше, ніж стрептоцид, виділяється нирками. Тривалість бактеріостатичної дії - 6-8 год.
Показання до застосування: пневмонія, стафілококовий і стрептококовий сепсис, гонорея, шигельоз, малярія (разом з протималярійними засобами).
Сульфапіридазин ( спофодазин ) і сульфадиметоксин ( мадрибон ) - сульфаніламідні препарати тривалої дії. Препарати добре всмоктуються з травного каналу, проникають у легені, аденоїди, плевральну, синовіальну, асцитичну рідину, через плацентарний бар&rsquoєр і в грудне молоко. Тривалість дії складає 24-48 год.
Сульфамонометоксин ацетилюється і виводиться із сечею (до 14 г). Сульфадиметоксин і сульфапіридазин у великій кількості накопичуються у жовчі.
Показання до застосування: хронічні і підгострі захворювання сечових і жовчовидільних шляхів, гінекологічні захворювання, бронхопневмонія, тонзиліт, фарингіт, гнійний отит, шигельоз.
Уросульфан - найбільш активний щодо стафілококів і кишкової палички.
Добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Висока концентрація в сечі сприяє антибактеріальній дії на збудників інфекції сечових шляхів. Малотоксичний.
Показання до застосування: Гнійні інфекції сечовивідних шляхів: цистити (запалення сечового міхура), пієліт (запалення ниркової балії), цістопіеліти (поєднане запалення сечового міхура і ниркової миски), пієлонефрит (запалення тканини нирки та ниркової миски), інфіковані гідронефроз (захворювання нирок, що характеризується значним розширенням їх мисок і чашечок, ускладнене пієлонефритом - запальним ураженням тканин нирок).
Сульфален - сульфаніламідний препарат надтривалої дії. Після його прийому бактеріостатична концентрація в крові триває протягом 7 діб. Добре всмоктується (вживати краще до їди), проникає в рідини і тканини, виводиться з жовчю, не порушує функцію нирок. Застосовують так само, як і сульфапіридазин, а в разі токсоплазмозу також можна комбінувати з препаратами для лікування малярії.
Що не всмоктуються в кишечнику
Фталазол, фтазин. сульгін - сульфаніламідні препарати, що не всмоктуються в кишечнику і виявляють бактеріостатичну дію щодо збудників кишкових інфекцій. Препарати малотоксичні. Бажано вживати з вітамінами групи В. Препарати часто комбінують з антибіотиками (тетрациклінами).
Показання до застосування. всередину за схемою при бацилоносійстві, шигельозі, виразковому коліті, коліті, гастроентериті, ентероколіті, а також після операцій на кишечнику.
Препарати місцевого застосування
Для місцевого застосування використовують сульфацетамід ( сульфацил-натрій. альбуцид ). Препарат добре розчинний у воді і не виявляє подразнювальної дії.
Показання до застосування: місцево при інфікованих ранах, піодермії, виразках рогівки, профілактики бленореї, кератиті, кон&rsquoюнктивіті.
Комбіновані препарати
Ефективними є комбіновані препарати з саліциловою кислотою.
Салазосульфапіридин ( салазопіридин ) - комбінований препарат сульфадину із саліциловою кислотою. Виявляє протимікробну активність щодо диплокока, стрептокока, гонокока, кишкової палички. Цей препарат накопичується в сполучній тканині (в тому числі в кишечнику) і поступово розпадається на 5-аміносаліцилову кислоту, сульфапіридазин, які виявляють протизапальну і протимікробну дію в кишечнику.
Показання до застосування: всередину за схемою (після їди, запиваючи 1-2 % розчином натрію гідрокарбонату) для лікування хворих на хронічний виразковий коліт.
Ефективними є комбіновані препарати сульфаніламідів з триметопримом.
Ко-тримоксазол ( вазоприм. бактрим. бісептол. гросептол. ориприм ) комбінований синтетичний антибактеріальний засіб широкого спектру дії містить сульфаметоксазол + триметоприм. Діє бактерицидно. Добре всмоктується з травного каналу. Тривалість дії - 6-8 год. Виділяється нирками.
Показання до застосування: пневмонія, бронхопневмонія, гострий та хронічний бронхіт, пієліт, цистит, уретрит, шигельоз, ентероколіт, вагініт, гонорея та ін.
Препарат протипоказаний при порушенні функції печінки, нирок, кровотворення. Не слід призначати дітям до 6 років та жінкам у період вагітності.
Подібну дію виявляє препарат диприм (сульфаметрол + триметоприм).
Які є краплі для очей проти почервоніння і запалення?
Очні краплі від запалення є методом локального впливу на рогівку і навколишні тканини. Почервоніння, свербіж, поколювання може бути викликано не тільки напругою, недосипанням, але й інфекціями, які легко занести при недотриманні правил гігієни. Якщо все-таки неприємність трапилася, важливо вчасно почати лікування. Першим кроком до одужання, поза сумнівом, повинен стати візит до лікаря. Не можна виключати бактеріальні інфекції, які важко піддаються лікуванню без медикаментів.
Краплі для очей від запалення розрізняються за складом. Є краплі з антибіотиком, який згубно діє на бактерії, віруси. Є кошти, які за складом схожі з людської сльозою. Таке ліки застосовується при запаленнях, викликаних алергією, невритом, механічним пошкодженням рогівки, напругою, втомою. Які краплі ефективні проти запалення очей?
Бактеріальні очні інфекції
Сильні ураження органів зору можуть бути викликані бактеріальною інфекцією (наприклад, вірусний кон юнктивіт), недотриманням правил гігієни, потрапляння пилу, бруду зі спорами бактерій. При виникненні інфекційного запалення використовують очні краплі:
Щоб швидко зняти сильні запалення, короткочасно використовують очні мазі на основі кортикостероїдів (гормональні препарати):
Як правило, лікар призначає комплексне лікування терміном приблизно 7-10 днів, яке при виконанні всіх приписів лікаря, в 99% випадків проходить успішно.
Очні краплі при запаленнях рогівки:
Очні інфекції у дітей
У дітей використовують наступні препарати проти бактеріальних інфекцій органів зору:
Альбуцид найчастіше призначають при бактеріальних кон юнктивітах з-за потужного дії на більшість хвороботворних бактерій.
Альбуцид може викликати сильну різь в органах зору, почервоніння повік, набряк. Тим не менш, альбуцид є найбільш популярним засобом проти очних інфекцій.
Як лікувати запалення повік
Освіта на повіках абсцесів, чирьев, просянок, гнійників небезпечно тим, що вони, як правило, знаходяться всередині тканин з кровоносними судинами, які можуть рознести інфекцію по всьому організму. У цьому випадку призначається лікування антибіотиками, як локальне, так і загальне. Запалення повік лікують препаратами:
Крім того, призначають антибіотики перорально не менше 5-7 днів. Краплі з антибіотиком при запаленні повік призначають більше як профілактичний засіб, щоб інфекція не поширилася на органи очей.
Як лікувати роздратування і почервоніння очей
Почервоніння і подразнення очей, викликані неправильною роботою слізних проток, тривалою роботою за комп ютером, втомою, недосипанням, лікують за допомогою препаратів, наближених до складу людської сльози. Називаються очні краплі кератопротекторы, застосовуються для штучного зволоження рогівки.
Препарати нового покоління для зняття почервоніння, зволоження очей не бактеріального походження:
Комплексні препарати на основі антибіотиків при бактеріальних інфекціях органів зору:
Як лікувати алергічне подразнення
Сезонна алергія доставляє масу неприємних моментів. Почервоніння, подразнення рогівки і повік є найпоширенішим проявом алергії. Щоб знизити вплив алергенів, застосовують очні краплі антигістамінного дії:
Дексаметазон, крім алергії, лікує негнойные запалення органів зору, викликані травмою, механічними подразниками. Дексаметазон призначають післяопераційним хворим.
Дексаметазон відноситься до гормонсодержащим препаратів — постійно використовувати його не можна. З обережністю слід застосовувати дексаметазон у вагітних і дітей.
Для дітей від 3 років перпараты проти проявів алергії:
Для дітей з 1 місяця можна капати:
Препарати для пильних очей
Для поліпшення зору застосовують краплі, які є по суті вітамінно-мінеральними комплексами. Препарати призначені для профілактичного застосування, відновлення нормальної роботи очі після операцій, тривалого лікування. Захищає зорові органи від дії випромінювань різного роду інфекцій, знімає напруга, що живить тканини, зволожує рогівку.
Засоби для поліпшення зору нового покоління:
Очні краплі для корекції зору у маленьких дітей зазвичай не застосовуються. Для дітей старшого віку використовують препарати зі зниженою концентрацією активних компонентів.
Лікування хвороб очей у тварин
Поразка органів зору у кішок і собак найчастіше має бактеріальну природу. Для домашніх кішок, собак можна застосовувати очні краплі при запаленнях різної етимології:
Також широко представлені засоби для промивання очей у тварин, які є здебільшого профілактичними препаратами:
Лікування кішок та собак у професійного ветеринара допоможе уникнути рецидиву та ускладнень.
Незважаючи на величезний асортимент лікарських препаратів і наявності докладної інструкції, самолікуванням займатися не варто. Своєчасне звернення до лікаря-окуліста допоможе зберегти хороший зір, і тоді яскраві фарби навколишнього світу будуть радувати довгі роки.
Источники:
, , ,
Следующие:
Комментариев пока нет!
Поделитесь своим мнением
